ЗУСТРІЧ З НАСТОЯТЕЛЕМ УКРАЇНСЬКОГО СОБОРУ СВЯТОГО ВОЛОДИМИРА В ПАРИЖІ
Отець Ігор Ранця надав мені честь прийняти мене в кафедральному соборі Святого Володимира Великого , яким він керує: вражаючий момент. Впевнена та динамічна розмова.
Девід Лоренсон: перш ніж ми зустрілися з вами, я, звичайно, зробив кілька нотаток, я роздумував про багато речей. І тепер, коли я тут, у вашому соборі, я розумію, що не знаю, як вас назвати. Ось уже багато років я не розмовляв з жодним церковним діячем. Фактично, з часу мого хрещення, під час якого, до речі, я видав лише кілька щебетань. Мій Отче ? Пане Настоятелю?
Отець Ігор Ранця: : Я – отець Ігор Ранця. Настоятель цього собору, Українського Собору Святого Володимира Великого. « Настоятель », тобто я очолюю парафію. Я також є генеральним вікарієм єпархії для українців Франції, Бельгії, Нідерландів, Швейцарії та Люксембургу.
дЛ: Добре. У Парижі, скільки у вас парафіян … « парафіяни », правильне слово ?
Отець Ігор Ранця: Так, це вірно. Скільки парафіян, сказати важко, тому що у нас немає реєстру. Мені здається, що, як мінімум, 600 або 700 постійних парафіян, тобто які відвідують нашу церкву щонеділі.
дЛ: Ви народилися і здобули освіту в Україні, у Львові. Як ви опинилися в Парижі ?
Отець Ігор Ранця : Я був семінаристом, тобто студентом, який готується стати священиком. Під час мого останнього року навчання мій архієпископ в Україні запропонував направити мене сюди, щоб я отримав богословську освіту у Франції. Я погодився. Отже, я приїхав у 2014 році, будучи студентом. Я почав вивчати французьку мову. У 2015 році висвячений на священика.
ПІСЛЯ ГНІВУ: ЖИТТЯ
дЛ: 2014. Це важливий рік в історії України та Росії.
Отець Ігор Ранця: Так. Ви знаєте, що в 2014 році (це було за місяць до мого приїзду в Париж) Росія окупувала Крим, а потім створила цей регіон особливого режиму-Донбас. Дійсно, завдяки щасливому випадку, це був рік мого приїзду в Париж.
дЛ: Отже, ви були студентом… ви пам’ятаєте свої почуття в той момент ?
Отець Ігор Ранця: Звичайно. Це був рік численних маніфестацій, а також були збірки грошей, багато допомоги … як зараз. Я хочу сказати, що ця війна почалася не 24 лютого 2022 року. У лютому це був новий етап ескалації війни.
дЛ: Новий етап, якого ви очікували ?
Отець Ігор Ранця : До 2014 року я не думав про можливість російської агресії, тому що, незважаючи ні на що, між Україною і Росією були хороші відносини. Росія погодилася і була однією з перших країн, які визнали незалежність України, визнали кордони України. І був Будапештський меморандум, угода між Україною, Сполученими Штатами, Великобританією і Росією : Україна відмовилася від володіння ядерною зброєю, успадкованою від Радянського Союзу, отримавши натомість гарантії нашої незалежності і поваги кордонів.
дЛ: Отже те що сталося в 2014 році, було великим шоком…
Отець Ігор Ранця : Так. Це був дуже сильний шок. Ніхто не очікував такої окупації, такої індексації Криму. Саму тому у лютому минулого року ми вже були готові.
дЛ: Тобто ?
Отець Ігор Ранця : Це було очевидно. Росія накопичила зброю недалеко від нашого кордону. Питання було: « коли ? «
дЛ: Війна настане: так, але коли ?
Отець Ігор Ранця: так і є. І це сталося 24 лютого.
ВІЙНА І ДУХОВНІСТЬ
дЛ: Коли ми розмовляли по телефону, коли я попросив про цю зустріч сьогодні, я дав вам зрозуміти, що хочу скерувати інтерв’ю не на питання політичного, військового або економічного характеру (для цього є так багато фахівців !) , а на більш, скажімо так, духовне бачення. Що ви думаєте про це?
Отець Ігор Ранця: Виникає багато запитань. Є багато роздумів, що стосуються « духовного сприйняття війни » … ви знаєте, всім нам, всім українцям боляче, тому що це їхня країна, православна, на яку нападає інша православна країна.
Це війна між двома православними країнами. Це означає, що агресор-це країна тієї ж християнської віри, тієї ж християнської конфесії. Це велике питання. На Україні є три основні конфесії, в тому числі Українська православна церква Московського патріархату. Її центр знаходиться в Москві. Отже, Москва, Росія, нападає на своїх вірних. Це дійсно дуже боляче, і це дуже поганий приклад для інших релігій. Для мусульман, для буддистів, для всіх інших релігій: люди одного віросповідання знаходяться в стані війни і нападають один на одного.
дЛ: Я прекрасно розумію. Слава Богу, ми ще не дойшли до цього – я знаю, що ви пробачите мені ций вислів – але хіба це не безглуздо в ці дивні і божевільні часи говорити чи думати про « релігійні війни ».
Отець Ігор Ранця : Pелігія безпосередньо не бере участі в військовому плані, у війні в Україні. Цього фактора не існує і ніяк не впливає на ситуацію.
дЛ: Я мав на увазі, що навіть якщо нічого не визнається, можна уявити собі будь-який промах. « Промах », слово слабке.
Отець Ігор Ранця: Це дуже делікатне питання. По-перше, щоб ви правильно зрозуміли, в Україні є три великі Церкви, як я вам вже говорив, три великі Церкви, які мають одну і ту ж традицію : православну традицію. Є незалежна Православна Церква; є Православна Церква, яка підпорядкована Московському патріархату ; і є наша Церква, названа Українською греко-Католицькою Церквою. Це Церква з православною традицією, це та ж традиція, і та ж духовність, за винятком того, що вона пов’язана з Папою Римським. Вона визнає Папу Римського главою Церкви.
дЛ: Добре. Ми тут, в Католицькій Церкві.
Отець Ігор Ранця: Так, але православної традиції. Є ці три гілки: дві з цих Церков, наша Церква і незалежна Українська церква, є дуже патріотичними церквами. У них ніхто не підтримує російське вторгнення. В Українській Православній Церкві, що входить до складу Московського патріархату, існують розбіжності. Тому що є певні священики і єпископи, які є росіянами за походженням, навчені в Росії або в російському дусі. Деякі є байдужими. Але є й інша сторона, яка приєднується до нашої: патріотична і проти Путіна. Кілька місцевих керівників цієї церкви відкрито висловилися проти Путіна і проти Московського Патріарха Кирила.
дЛ: Вони проти Путіна. Вони залишаються мирними. Де і як лунають їхні голоси ?
Отець Ігор Ранця: Вони відкрито просили припинити війну. Деякі з них кажуть, що Росія буде змушена відновити те, що було зруйновано.
дЛ: Ви у гніві ?
Отець Ігор Ранця : Гніватись ? В якому сенсі ?
дЛ: Гнів-це негативне почуття. Ви людина Церкви. Мені цікаво, чи може церковна людина відчувати гнів у таких жахливих обставинах. Ви людина Церкви, але перш за все ви людина, особистість, індивідуальність, назвемо це як завгодно.
Отець Ігор Ранця: Реальність така, що люди часто впадають у гнів. Наприклад, коли я встаю вранці, мій перший рефлекс – подивитися новини, і якщо я бачу, що моє місто було бомбардовано, що, наприклад, університет, який я знав, був зруйнований, звичайно, моя перша реакція – гнів. Потрібно правильно розрізняти спонтанні почуття і життя. І так, є життя. Я не можу завжди бути в гніві. Гнів як перша реакція очевидна, коли я бачу руйнування. Це перша реакція. Ми повинні чітко розрізняти дві речі: спонтанні почуття і життя.
дЛ: Зрозумів. Скажіть, я десь читав, що ви займалися геоеклезіологічними дослідженнями. Що це таке? У той час, коли мова йде про геополітику, ви хочете сказати, що таке геоеклезіологія ?
Отець Ігор Ранця : Так, дійсно. Але де ви це читали?
дЛ: Я блукав в інтернеті
Отець Ігор Ранця: Три роки тому я отримав розпочав докторат у Католицькому інституті в Парижі, потім, коли зайняв цю нову посаду генерального вікарія, змушений був зупинитися. Геоеклезіологія-це, по-перше, область теології, з геополітикою аналогії це немає, це щось інше. Моєю метою було пояснити, що таке Церква як географічне явище з богословської точки зору. Ви знаєте, Церква володіє цим географічним виміром. Це означає, що є території, є церкви, іноді є території, де певна Церква має повну монополію, як, наприклад, в Росії (на території Росії є тільки одна домінуюча Церква – Російська Православна Церква).
У діаспорі часто зустрічається паралельні Церкви. Наприклад, тут, у Парижі, Франція, є римо-католицька церква, але є й інші. Це завжди піднімає питання про те, як жити разом на одній території. Все це з богословської точки зору. Коли я був викладачем у Львівському університеті, я вивчав географію як шкільну дисципліну, і тепер я хотів би провести свого роду синтез між географією і теологією : пояснити, що таке Церква як географічне явище. Знову ж таки: з богословської точки зору.
Щоб вам було простіше зрозуміти: є Астрономія. Астрономія, яка пояснює речі з всесвіту. Кілька астрономічних явищ можуть бути описані або за допомогою математики, або з фізичної точки зору. Ось що я хотів би зробити: пояснити Церкви як географічне явище з богословської точки зору.
ВСІ ВИДИ СОЛІДАРНОСТІ
дЛ: Це захоплююче. Я знову звертаю увагу на актуальні новини: весь цей час я бачив і читав оголошення, декілька біля дверей собору, інформацію та рекомендації щодо » логістики » допомоги та пожертвувань, які ви організуєте. Я прочитав, що збір закінчився ?
Отець Ігор Ранця : « великий збір » закінчився, бо нас «заблокували» мери невеликих сіл, які, не попередивши нас, відправляли юди вантажівки, щоб розвантажити їх тут.
дЛ: Маленькі села тут, у Франції ? В Іль-де-Франс ?
Отець Ігор Ранця: Містечка Іль-де-Франс, Нормандії, всюди … бо вони знають, що тут головна церква українців. До того ж там дійсно багато зібраних речей відправлено нами в Україну з Польщі, Німеччини та інших країн. У нас є проблеми з логістикою, і нам не вистачає місця. У церкві Сен-Сюльпіс у нас є місце для прийому пожертвувань для біженців, які вже прибули в Париж. Існує також асоціація, l’Oeuvre d’Orient, яка нам дуже допомагає… Ми – парафія, і наша турбота також полягає в тому, щоб організувати прийом та допомогу біженцям. Ми повинні, і ми завжди готові тут, в соборі, поговорити з біженцями.
дЛ: Скільки біженців сьогодні ?
Отець Ігор Ранця: це буде п’ятий « заїзд ». Перші чотири рази 400 українців приходили за продуктами харчування, засобами гігієни тощо:
дЛ: Ви влаштовуєте « молитовні ланцюжки ». Що це таке?
Отець Ігор Ранця : Ми почали ці молитовні ланцюжки в лютому місяці, тому що було очевидно, що скоро почнеться війна. Щовечора о 21: 00 бажаючі можуть прочитати дві невеликі молитви в своїх будинках: ось що таке молитовний ланцюжок. А коли почалася війна, ми теж молилися тут, в соборі, після вечірньої літургії. О 19: 30 відбувається молитва на вервеці за мир на Україні та за звернення Росії. Крім того, собор відкритий до 21 години для постійної молитви. Тобто парижанам пропонується прийти помолитися, запалити свічку…
дЛ: добре. Раптово я переходжу від цієї присутності, від цієї духовної і вражаючої сутності до всього іншого : до світу, до політичної сфери, і до знаменитих економічних « санкцій»…. Мене цікавить ваша точка зору на цей аспект (що виходить за рамки будь-якої духовності). Чи вважаєте ви ці санкції актуальними ? Корисними?
Отець Ігор Ранця: Звичайно. Я вважаю, що це ефективний спосіб вплинути на Росію і щось зробити проти цієї війни. Я вважаю, що це працює, і, крім того, це знак солідарності : тому що таким чином світ не ігнорує цю реальність, реальність цієї війни, російської агресії. Міжнародні організації, уряди держав щось роблять.
дЛ: Ця Солідарність дійсно відчувається серед українців, тих, хто » на місці »?
Отець Ігор Ранця : Так ! Так, звичайно !
дЛ: I солідарність … наприклад, та, яка включає в себе розміщення невеликого прапора України на своїй фотографії профілю в facebook … чи має це значення для українця, який “там »? Я не знаю, я думаю, так, трохи. Але менше, ніж фінансова або харчова допомога.
Отець Ігор Ранця: Всі види допомоги, всі види солідарності дуже важливі. Звичайно, можна послати допомогу, але нічого не говорити. І ми можемо багато про що поговорити в facebook, але без конкретної допомоги.
дЛ: добре. Нам потрібні обидва. Викликати і діяти, і коли ми діємо, ми повинні це знати. Ви це маєте на увазі ?
Отець Ігор Ранця: Так і є. Ну, в будь-якому випадку, кожен жест солідарності, чи то в ЗМІ, чи то гроші ; чи дипломатична, політична, економічна солідарність : українці, звичайно, все це помічають, і це дуже важливо.
ЗЕЛЕНСЬКИЙ: ПРЕЗИДЕНТ І ГЕРОЙ
дЛ: В наші дні можна почути по радіо або прочитати в газетах, що є позитивні зрушення… що початок діалогу витає в повітрі. Ви в це вірите ?
Отець Ігор Ранця: Особисто я не вірю словам російського уряду і не вірю в слова Путіна. Одне слово Путіна-це завжди привід, щоб щось виграти. Це моє власне переконання, і я вважаю, що переважна більшість українців також так думають. Тому що вже було дуже багато слів. Ви знаєте, Путін сказав, що ніколи не піде проти України.
дЛ: Так. Це не є найменший з його обманів. З його дурниць.
Отець Ігор Ранця : потрібно домовлятися, потрібно щось робити, але особисто я не вірю, що це спрацює. Це та ж ідея, яку поділяють багато хто з наших міністрів. Всі українці це знають, бо вже було занадто багато брехні. І наш президент теж, звичайно, це знає.
дЛ: Зеленський-герой ?
Отець Ігор Ранця: Так. По-перше, тому, що він залишається в Києві. З цього треба почати, щоб говорити про його героїзм. Це перше, і дійсно, на мій погляд, він став президентом під час цієї війни. Раніше він не був сильним лідером, але він дуже добре зіграє свою роль в глибокому сенсі цього слова, і тому так, він герой.
дЛ: яке Ваше бачення майбутнього ? У короткостроковій, середньостроковій або довгостроковій перспективі ?
Отець Ігор Ранця : По-перше, я вважаю, що Україна вже здобула моральну перемогу. З моральної точки зору Україна вже виграла цю війну. Що буде далі в військовому поані і так далі, я не знаю. Наші ресурси і можливості обмежені, тому складно сказати.
дЛ: Ми говорили про санкції. Військове втручання Франції не є можливими з тисячі « геополітичних » причин, але давайте припустимо: якби ми могли докластися? « Приєднатись до купи »?
Отець Ігор Ранця: як християнин, я можу сказати, що сили недостатньо, щоб зупинити зло. Нарощування військової сили може призвести до Третьої світової війни. Ось чому віруючі задають питання про те, як перемогти зло за допомогою любові. Це те що ми робимо тут щоденно, ми молимось за навернення Росії.
дЛ: добре, я збився зі шляху з моєю ідеєю приєднатись до купи…
Отець Ігор Ранця: Я хотів би сказати, що, незважаючи на цю трагедію, ми, Українці, зберігаємо мужність і вже почали думати, думати, особливо в діаспорі, про те, як відновити нашу країну. У нас є плани. Таким чином, на мій погляд, ми прийшли до перемоги, навіть якщо в результаті цієї війни буде окупований певний регіон або інші погані наслідки : але подумки, незважаючи на страждання, ми знаходимося в контексті перемоги.
Для мене, наприклад, це великий знак того, що моя сім’я все ще залишається в Україні. У моєї сестри двоє дітей: вони залишаються у Львові. Львів, який вже зазнав бомбардування. Вона мені каже: « Я залишаюся вдома, це моя батьківщина ! « Вона волонтер, вона готує притулки та підвали безпеки.
Я хотів би сказати, що ми думаємо про перемогу і відновлення нашої країни. І крім того, якщо я виступаю як священик, ми повинні чекати цього навернення Росії.
дЛ: «Навернення»?
Отець Ігор Ранця: Пояснюю: це не навернення до релігії. Це навернення зла в добро. Це зміна серця. Ви знаєте, що в Росії інтернет заблокований. І через пропаганду люди не розуміють реальності. У нас є молитва про навернення, це означає молитву про зміну серця російського народу, тому що ми розуміємо, що російський народ також страждає через режим Путіна.
дЛ: Чому ви вирішили дати мені згоду на цьому інтерв’ю? Amuse-bec не є ЗМІ, і цікавиться мистецтвом, а не політикою та релігією.
Отець Ігор Ранця: Моє уявлення, моє перше відчуття було те, що ви людина доброї волі, з хорошими мотивами. Це уже щось. А по-друге, це інтерв’ю для мене є ще одним способом розповісти про Україну. Це дві причини, чому я погодився.
Мистецтво теж усім цим займається. Наша молитва, візантійська молитва — це завжди своєрідне мистецтво. Ікони є завжди, а це мистецтво – іконопос. Є й мистецтво співу – релігійні пісні, і часто ці два види мистецтва супроводжують наших солдатів. Вони несуть ікону перед собою, а у них в умі лунають церковні мелодії мелодії. Це духовний спосіб опору. Треба говорити про совість наших воїнів, нашого народу: вони на своїй території, щоб її захищати. Мені здається, що мистецтво завжди супроводжує духовність українців. У тому числі й наших солдатів.
Інтерв’ю записане 30 березня 2022 року, Собор св. Володимира, вулиця Saint-Pères в Парижі
З французької інтерв’ю переклала Христина Масляш
English translation : > Meeting-ihor-rantsya-eng
> Собор Святого Володимира Великого
> Home